- тупоголовий
- —————————————————————————————тупоголо́вийприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
тупоголовий — а, е, розм. Нерозумний, некмітливий; туполобий. Тупоголовий учень. || у знач. ім. тупоголо/вий, вого, ч. Нерозумна, некмітлива людина … Український тлумачний словник
тупоголовість — вості, ж., розм. Властивість за знач. тупоголовий … Український тлумачний словник
туполобий — а, е, розм. Нерозумний, некмітливий; тупоголовий … Український тлумачний словник
дурний — I (розумово обмежений), нерозумний, відсталий, недотепний, тупий, тупоумний (також який виражає деяку розумову обмеженість, тупість), дурноголовий, пустоголовий, твердоголовий, тупоголовий, дубоголовий, безголовий, безмозкий, дурнолобий,… … Словник синонімів української мови